Старші жителі Білоцерківки пам’ятають лікарню, що функціонувала в селі. Вона була в тому ж приміщенні, де зараз функціонує Білоцерківська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, тільки на другому поверсі.
– Тут було пологове, хірургічне відділення, – розповідає старша медсестра амбулаторії Катерина Василівна Шарай, яка працює в медичному закладі понад 40 років. – Багато жителів села з’явилося на світ саме в місцевій лікарні. Мій чоловік, наприклад, теж народився тут. А в хірургічне відділення часто привозили постраждалих у ДТП з траси Київ–Харків, і наші медики рятували їм життя.
Невеликі затишні палати, чуйний медперсонал – усе це вже в минулому. Медпрацівників поступово скорочували, а потім узагалі закрили лікарню. Правда, 2008 року в кількох палатах на другому поверсі деякий час функціонував денний стаціонар, але повністю приміщення вже не використовувалося.
– Це дуже добре, що Іван Васильович Лещенко має намір розмістити тут центр із надання адміністративних послуг, – вважає Катерина Василівна. – Приміщення лікарні розташоване в центрі, тож людям зручно буде добиратися. Та й сама будівля не руйнуватиметься.
Старша медсестра проводить невелику екскурсію порожнім другим поверхом, який уже кілька років стоїть пусткою. Планування лікарні – довгий коридор і невеликі окремі кімнати – якнайкраще підходить для офісного центру з кабінетами. До того ж, у колишній лікарні є кілька входів-виходів, що теж значно полегшує роботи з перепланування лікарні під центр із надання адмінпослуг.
– До речі, нещодавно у нас в амбулаторії зробили ремонт, тепер і нам, і відвідувачам зручно й затишно, – К. В. Шарай звертає увагу на побілені й пофарбовані стіни на першому поверсі. А на другому вже кипить робота: там працює та ж бригада, що ремонтувала Красногорівську загальноосвітню школу.
Зінаїда МАТЯШОВА
Українська
English
Deutsch
Polski