Білоцерківська об'єднана територіальна громада

В Україні запрацювала нова форма сімейного виховання – патронат над дитиною

В Україні впроваджена нова форма сімейного виховання якою передбачено надання комплексу послуг з тимчасового догляду та виховання дітей в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, батьками складних життєвих обставин та/або на період прийняття рішення про набуття дитиною статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.

Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини.

Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.

До сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані діти, які потрапили в складні життєві обставини, а саме:
– новонароджені діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;
– підкинуті, знайдені діти;
– безпритульні діти;
– діти з сімей, в яких існує загроза їхньому життю та здоров‘ю;
– діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;
– діти, батьки або особи, які їх заміняють, померли, безвісно відсутні;
– діти, переміщені із тимчасово окупованої території, або району проведення бойових дій в зоні АТО;
– інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім‘ї або їхні батьки чи особи, які їх заміняють, не можуть піклуватись про них.

Одночасно під патронат в одну сім’ю влаштовується виключно один випадок: діти (не залежно від їх кількості), які є братами-сестрами, або до влаштування під патронат проживали в одній родині.

Оптимальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя визначається відповідно до індивідуальних потреб дитини, виявлених обставин та їх впливу на стан дитини та не повинен перевищувати 3 місяців. В особливих випадках за рішенням органу опіки та піклування термін перебування під патронатом може бути подовжений, однак загалом не повинен бути більшим за 6 місяців. За цей час соціальні фахівці працюватимуть з батьками дитини для подолання труднощів, через які її було вилучено. У разі неможливості відновити здатність батьків виховувати дитину, їй підшукають іншу форму сімейного виховання.

Запрошуємо до співпраці усі небайдужі родини, які готові поділитися сімейним теплом з дітьми, які мають ризик залишитися без батьківського піклування та потребують тимчасової підтримки.

В Білоцерківці відкрили Центр надання адміністративних послуг

3 грудня 2019 року розпочав свою роботу за новою адресою Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Відтепер він розташовується по вул. Лесі Українки, 11 в селі Білоцерківка (в  будівлі Амбулаторії загальної практики сімейної медицини на першому поверсі лівого крила).

В приміщенні, де відкрився ЦНАП, за кошти громади було зроблено капітальний ремонт, облаштовано шість робочих місць. Кожне з них забезпечили сучасною комп’ютерною та оргтехнікою, налагодили безперебійне інтернет-з’єднання. Робота центру організована у форматі «відкритого простору».

Вся команда працівників завершила п’яти модульну навчальну програму з підвищення кваліфікації. Кожен модуль складався з декількох тренінгів: ділової етики, гендерної рівності та ролі органів місцевого самоврядування в наданні адміністративних послуг. До відкриття було збільшено кількість адмінпослуг, відтепер їх більше ста. Оновлено всі документи, необхідні для успішної роботи центру та підписано узгоджені рішення щодо інтеграції в ЦНАП послуг Управління соціального захисту населення райдержадміністрації, Пенсійного фонду, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Управління Державної міграційної служби у Полтавській області. Віднині більше 4000 мешканців громади мають змогу отримувати доступ до якісних адміністративних послуг.

Сільський голова Іван Лещенко щиро подякував всім працівникам, які долучилися до створення ЦНАПу, побажав усім добробуту, мирного неба і натхненної праці на благо громади і всіє України. І звернувся до тієї команди, яка буде працювати в новому ЦНАПі:

Будь-яку будівлю наповнюють люди. Наповнюють своєю працею, своєю любов’ю і добром. Тож від вашого професіоналізму, уміння, тактовності й делікатності залежить, чи прийдеться до душі нашим жителям ця структура. Я хотів би, щоб у цій будівлі всі працівники й відвідувачі відчували комфорт і затишок, щоб тут панувала атмосфера людяності і ділової співпраці.

Піднесений настрій усім присутнім створювали своїми піснями самодіяльні артисти: родинний дует Аліни та Костянтина Шиян, заслужений працівник культури України Василь Моспан та ведуча свята Наталія Лук’янець.

У Білоцерківській ОТГ проведено рейд “Урок”

Всеукраїнський рейд “Урок” стартував в Білоцерківській ОТГ 1 вересня 2019 року.

Метою проведення цього рейду є виявлення дітей які не розпочали навчання у загальноосвітніх навчальних закладах та вжиття заходів щодо повернення або влаштування виявлених дітей до навчальних закладів, закладів соціального захисту дітей; усунення причин і умов, внаслідок яких діти не були охоплені навчанням.

Зазначений профілактичний захід проходить у два етапи: на початок навчального року та станом на жовтень місяць. Мета рейду – запобігання дитячій бездоглядності, виявлення дітей, які не приступили до занять з 1 вересня, обстеження умов проживання дітей у кризових та багатодітних сім’ях, надання їм адресної допомоги щодо підготовки до нового навчального року

Під час рейду відвідано 12 родин , у яких виховується 33 дитини: з них 26 дітей шкільного віку. З батьками проведено профілактичні бесіди щодо відповідального батьківства, виконання їх обов’язків у здобутті дітьми повної загальної середньої освіти, необхідності підготовки дітей до школи заздалегідь.

З метою надання дітям з сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, в підготовці до нового навчального року були придбані набори канцелярських товарів.

Відповідно до інформації директорів навчальних закладів станом на 01 вересня 2019 року навчання розпочали всі діти.

У школах ведуться журнали обліку відвідування учнів. Класними керівниками щоденно контролюється стан відвідування учнів в класах. Дітей, які б безпідставно не відвідували навчання, не виявлено.

Начальник служби  у справах дітей
Ковалець Л.М.

Нагородили педагогів нашої громади

Старовинна китайська мудрість гласить: «Якщо ваш план на рік – посадіть рис, якщо на десятиліття – посадіть дерева, якщо на все життя – виховуйте дітей».

Справді, професія педагога – одна з найвідповідальніших у суспільстві. І дуже добре, коли саме суспільство це розуміє й належним чином цінує.

З нагоди Дня працівників освіти двоє педагогів з нашої громади отримали Подяки Міністерства освіти і науки України. За сумлінну та бездоганну працю, плідну педагогічну діяльність, високі досягнення у навчанні та вихованні дітей міністерською подякою нагороджено завідувачку Білоцерківського дошкільного навчального закладу (дитячого садка) «Дюймовочка» Наталію Володимирівну Сулименко. А вчителька початкових класів Подільської ЗОШ І-ІІ ступенів отримала таку ж грамоту за активну співпрацю та вагомий внесок у розбудову Нової української школи. Наталія Іванівна була тренером та готувала всіх учителів початкових класів Великобагачанського району до роботи в умовах НУШ.

Нагородження педагогів відбулося напередодні професійного свята на обласних урочистостях у Полтаві в ТРЦ «Метрополітен». Там вітали кращих учителів області.

За вагомий внесок у розвиток освіти Білоцерківського сільського голову І.В. Лещенка відзначено грамотою Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА.

Зінаїда Матяшова
Фото Л. Якименко.

У самісінькому центрі Полтавщини

У самісінькому центрі Полтавщини школярі досліджують природу, займаються науковою роботою та готують проєкти, які фінансуються з обласного бюджету.

Сьогодні ні в кого не викликає сумнівів той факт, що географічний центр Полтавської області – це місцина поблизу с. Герусівка Великобагачанського району (географічні координати: 49°38’57″пн. ш., 33°47’26″сх. д.).

Ці дані містяться у Вікіпедії (Вільній енциклопедії), а на самій точці перетину паралелі й меридіану встановлений спеціальний знак. Крім того, тут створено ландшафтний заказник місцевого значення «Географічний центр Полтавщини».

Проте близько 10 років тому про, так би мовити, пуповину Полтавщини існували лише приблизні уявлення. 2008 року учень Красногорівської школи Павло Остапенко знайшов координати крайніх точок Полтавщини, наніс їх на військову топографічну карту, сполучив та визначив довготу й широту центру нашої області. Виявилося, що вона – поряд із його рідним селом. До цього кандидат географічних наук, професор кафедри географії та краєзнавства Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Леонід Булава вирахував центр Полтавщини за площею області. Він припав на східну околицю Великої Багачки. Але розрахунки школяра виявилися точнішими.

Потяг до наукових досліджень, любов до рідного краю Павлові та його молодшому братові Станіславові прищепила їхня мама Тамара Миколаївна Остапенко, вчителька біології, хімії та екології Красногорівської школи. Її сини – далеко не єдині учні школи, які змалку торують шлях у науку. Тамара Миколаївна залюбки працює з талановитими школярами, її вихованці перемагають на районних, обласних і навіть Всеукраїнських етапах предметних олімпіад, конкурсах-захистах наукових робіт Малої академії наук та інших інтелектуальних змаганнях, готують цілком дорослі екологічні проекти. Тож напередодні Дня працівників освіти України хотілося би ближче познайомити читачів газети з цією сподвижницею.

Професію обрала ще в дитинстві

– Фах учителя біології й хімії я обрала ще в дитинстві, й жодних сумнівів у мене ніколи не виникало. Так само ніколи не жалкувала про обраний шлях, – розповідає сама Тамара Миколаївна. – Навчаючись у 8 класі Довгалівської школи, я вперше потрапила на обласну олімпіаду з біології. І перемогла! Цим маю завдячувати своїй учительці Неїжборщ Людмилі Олексіївні. Потім було навчання у Великобагачанській середній школі й тамтешня вчителька біології Вороненко Галина Миколаївна, яка відіграла велику роль у моєму житті…

Після школи здібна дівчина без проблем вступила на природничий факультет Полтавського педінституту, який закінчила 1988 року. За розподілом Тамара Миколаївна потрапила в Лубенський район, невдовзі вийшла заміж та поїхала за чоловіком у м. Харцизьк Донецької обл. Але рідна Полтавщина манила її назад, тож 1992 року родина переїжджає в Красногорівку, де чоловікові запропонували роботу й житло.

Тут, у самісінькому серці Полтавщини (це згодом доведе її старший син), Тамара Миколаївна стала працювати в місцевій школі вчителем біології, хімії та основ екології. Але просто проводити уроки для талановитого педагога було замало. Вона практикує екскурсії, практичні заняття на природі, екологічні дослідження, навчальну дослідницьку практику в кінці навчального року.

У красногорівських школярів та їхньої вчительки є улюблені місця та улюблені джерела. Ці екосистеми вони досліджують після уроків. Крім того, Тамара Миколаївна веде гурток «Еколог» і залюбки працює з талановитими учнями.

– Ми пишемо наукові роботи, проєкти, беремо участь у обласних і всеукраїнських конкурсах. Всеукраїнський конкурс «До чистих джерел» – один із найцікавіших та найулюбленіших конкурсів, де учні школи є активними учасниками та переможцями, – розповідає вчителька.

Доводиться все починати спочатку…

Той, хто хоча б віддалено стикався з науковими роботами школярів, розуміє, що навчити дитину проводити науковий пошук та правильно оформляти наукову роботу непросто. Нерідко вчителі беруть на себе всі ці клопоти: самі роблять дослідження, готують презентацію, пишуть доповідь, а дитина лише озвучує написане наставником. Тамара Миколаївна погоджується: справді, залучати до наукової роботи новачків ой як непросто! У перший рік доводиться витрачати і купу часу, й сил, демонструвати неабияке терпіння… Та наступного року достатньо лише направляти зусилля дитини в потрібне русло, давати слушні поради, а вона вже самостійно готує наукову роботу, слайд-презентацію… –

Головне – захопити, зацікавити учнів, – наголошує Т. М. Остапенко, – правильно мотивувати. А якщо удасться перемогти на конкурсі чи олімпіаді, то це стає величезним стимулом для подальшої роботи.

Тамара Миколаївна добре пам’ятає свою першу переможницю, хоча це й було 10 років тому. Це Каріна Каленіченко (тепер Ільченко), яка з 5 класу активно займалася науково-дослідницькими роботами й зрештою потрапила на Всеукраїнський конкурс «Юний дослідник» у Києві, а 8 років тому ця учениця стала переможницею ІV етапу всеукраїнської олімпіади з біології в м. Севастополь.

Швидко плине час, ростуть, дорослішають учні та вирушають у доросле життя. Тільки-но вчителька закладе підвалини дослідницької, пошукової роботи, сформує потяг до знань, як її вихованці закінчують школу та вступають до вишів. А на зміну їм приходять молодші школярі. От і доводиться все починати спочатку. Але Тамара Миколаївна не робить із цього трагедії. Вона не пориває зав’язків зі своїми колишніми учнями й однаково пишається як їхніми дорослими досягненнями, так і першими перемогами своїх сьогоднішніх вихованців.

– Два роки призером всеукраїнського олімпіади з екології був Остапенко Станіслав, – розповідає вчителька. – Учасниками всеукраїнських олімпіад з цього ж предмету були: Зозуля Аня, Кордубан Вікторія, Кондратюк Катя; з біології – Ісаєнко Настя. Бугай Аліна торік перемогла в обласному етапі олімпіади з екології та на конкурсі-захисті наукових робіт МАН. А ще вона брала участь у обласній експедиції від еколого-натуралістичного центру та була учасницею Всеукраїнського збору екологів, де команда посіла призове місце.

Усі вони вже закінчили школу. В 11 класі навчається Колісник Соня – дуже серйозна та старанна дівчина. Вона прийшла в екологічний гурток у 9 класі. Торік Соня перемогла в конкурсі МАН в секції «Біологія людини», брала участь в обласній експедиції «Бутова гора» від еколого-натуралістичного центру, а також їздила на острів Хортиця в складі команди від області на Всеукраїнський збір ботаніків.

Загалом талановиті учні Красногорівської школи об’їздили ледь не всю Україну: були в Івано-Франківську, Львові, Рівному, Києві, Дніпродзержинську тощо.

Учнівський проєкт фінансують сільська й обласна ради

А ще вихованці Тамари Миколаївни Остапенко – нинішні восьмикласники Марченко Люда та Карташова Крістіна – взяли активну участь у розробці проєкту «Екологічна стежка до центру Полтавщини», який підтримала Білоцерківська сільська рада. Цей проєкт переміг у обласному конкурсі екологічних ініціатив та отримав фінансування від обласної ради та Білоцерківської ОТГ (по 50 тис. грн кожна).

Проєкт передбачає проведення просвітницької роботи серед місцевого населення, заходів із охорони довкілля, розробку 10 маршрутів до ландшафтного заказника «Географічний центр Полтавщини», облаштування як самої стежки, так і території заказника. Зокрема, передбачено виготовлення та встановлення вказівників, банерів тощо.

Принагідно зазначимо, що Красногорівська ЗОШ І–ІІІ ступенів (здавалося б, звичайна сільська школа, яких кількасот на Полтавщині) торік отримала співфінансування з обласного бюджету на ще два проєкти: озеленення шкільного подвір’я та облаштування спортивного майданчика. А ще в школі реалізовують експеримент регіонального рівня «Формування екологічної компетентності учня в умовах сільської школи», який триває з 2014 до 2021 року.

Учасники екологічного гуртка Фененко Женя (8 кл.), Карташова Крістіна (8 кл.), Мацько Даша (9 кл.), Шипоша Анжела (9 кл.) гідно презентували на обласному конкурсі свої роботи на «Проєктні технології навчання хімії».

– Своїми успіхами ми передовсім завдячуємо величезній підтримці з боку Білоцерківської сільської ради: виконавчого комітету, відділу освіти, депутатського корпусу, – вважає Т. М. Остапенко. – Так, щороку в нашій громаді відбувається «Зоряний олімп», на якому матеріально – грошовими преміями – заохочують талановитих учнів, які досягли вагомих здобутків. І чим більше цих здобутків, чим вони вагоміші, тим більшу премію отримують діти. Нерідко це суми в кілька тисяч гривень.

Тож у переддень Дня працівника освіти хочеться побажати Тамарі Миколаївні, а також усім педагогам громади якомога більше яскравих зірочок – учнів, чиї таланти їм удасться запалити. І, звичайно ж, розуміння, визнання, всебічної підтримки в нелегкій учительській роботі.

Зінаїда Матяшова

30 вересня – День усиновлення

Вже стало традицією, що в останній день вересня ми відзначаємо прекрасне та величне свято – День усиновлення. Кожного дня все більше і більше наших співгромадян відкривають свої серця і двері домівок для дітей.

Усиновлення – це особлива дорога батьківства. Благородна і складна, переповнена емоціями, очікуваннями, тривогами і обов’язково надбаннями – і дитини, і дорослого…

Інколи здається, що важко пройти інстанції, зібрати документи. Всі думки зосереджені на «бюрократичних» процедурах. З нетерпінням очікуєш їх завершення, щоб скоріше забрати омріяних сина або донечку додому.  Але чи завжди майбутні батьки ставлять питання, а що чекає їх у майбутньому, у спільному житті?

Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує давно .

Право дитини на сім’ю закріплено на законодавчому рівні і перш за все – в Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Сімейному кодексі України .

Реальним свідченням дієвої уваги Президента України, Уряду України до питань забезпечення конституційного права дитини, яка за різних обставин життя втратила рідних батьків, виховуватись у сімейному оточенні, є підтримка усиновлення, розвиток прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, збільшення кількості прийомних сімей.

Тож  хочеться побажати батькам і дітям перш за все міцного здоров’я, віри в добро, натхнення, терпіння і обов’язково любові

Понад 120 малюків відвідують дошкільні заклади Білоцерківської громади

У неділю 29 вересня в Україні відзначають День дошкілля – професійне свято тих, хто працює в дошкільній освіті.

Це свято з’явилося в нашому календарі 2006 року за ініціативою загальноукраїнських видань для працівників дошкільної освіти. Спочатку його відзначали неофіційно. Метою було привернути увагу суспільства до дитячого садка і дошкільного дитинства в цілому. Через 5 років Кабінет Міністрів України видав постанову № 629 від 13 квітня 2011 року «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року», де свято було визнане всеукраїнським.

Їх тепер п’ять

Напередодні цього дня хочемо розповісти про дошкільні заклади Білоцерківської громади, яких віднедавна стало п’ять.

Наймолодший у громаді дитсадок відвідують 23 діток. Сільська рада одразу ж забезпечила підвезення дітей із с. Огирівка та віддалених куточків Подолу шкільним автобусом, розповідає завідуюча закладом Катерина Федорівна Вишар. Жінка 6 років працювала вихователькою в колгоспному дитсадку, на руїнах якого й відродили нинішній. Закриття старого дитсадка та руйнацію будівлі сприйняла дуже болісно. А тепер не нахвалиться новим приміщенням, меблями, обладнанням.

– Коли виникають якісь проблеми, то ми їх одразу вирішуємо зі старостою Надією Іванівною Доброскок, – наголошує К. Ф. Вишар. – Наприклад, нам ніде було сушити білизну, то кілька днів тому привезли та встановили стояки, натягнули вірьовку… А ще погріб почистили.

Батьки ж розповідають: малюкам настільки подобається в закладі, що забрати їх увечері додому – справжня проблема.

– Коли увечері вкладаю сина, він запитує: «А чи довго мені спати, бо я вже хочу в дитсадок», – розповідає мама Нікіти Попова. – У нас дуже гарна молода вихователька та й загалом колектив закладу чудовий.

Колектив Подільського дитсадка невеликий: 6 чоловік. Це завідуюча закладу, вихователька, помічник вихователя, кухар, підсобний робітник і працівник із благоустрою (він же кочегар). Вихователька Анна Арутюнівна Даценко – випускниця Полтавського педуніверситету, вона рік працювала в Балакліївському НВК.

За плечами в кухаря 5 розряду Наталії Миколаївни Ананенко – робота в ресторанах, тож тепер вона готує для дітлахів справжню смакоту.

Особливо вдаються запіканки й різноманітна випічка. Сама ж вона пояснює: в дитсадку чудова електроплита.

– Деякі батьки навіть дорікають дітям: удома їх не змусиш поїсти, а тут вони залюбки все їдять, – додає завідуюча. Принагідно зазначимо, що харчують дошкільнят у всіх закладах Білоцерківської ОТГ на 30 грн у день, причому батьківська плата становить 30%, решту компенсує сільська рада.

Найстарший і найповажніший

Найстарішим дитсадком у громаді є Красногорівський «Барвінок». Як розповідає його завідувачка Галина Степанівна Яковенко, відкрили дитсадок 1981 року. Спочатку він був на балансі колгоспу «Жовтень», потім – районного відділу освіти. Зрештою, заклад передали у власність сільської ради.

Сама ж Галина Степанівна – найдосвідченіша завідувачка, бо очолює заклад із 1992 року – вже 27 років.

– Спочатку в дитсадку було 2 групи, – пригадує вона, – та коли в 90-х роках народжуваність упала, залишили лише одну. Ця різновікова група зазвичай була переповненою. В окремі роки її відвідували 36 діток.

Після утворення Білоцерківської ОТГ сільська рада звернула увагу на дитсадок та 2017 року відкрила в ньому ще одну групу. Дітей у обох групах не бракує. Зараз, наприклад, дитсадок відвідує 28 діток. Торік було 18 випускників, цього року – 15.

У «Барвінку» працюють досвідчені та залюблені у свою справу вихователі Світлана Григорівна Прийма і Ганна Валеріївна Луць, помічники вихователів Ганна Миколаївна Мільченко і Олена Василівна Легка. А які смачні обіди готує малюкам кухар Оксана Володимирівна Легка! Різноманітну роботу по господарству виконує Віра Миколаївна Ніколайчук.

Дітей доглядала вихователька з батогом

Для Наталії Володимирівни Сулименко, завідуючої дитсадка «Дюймовочка» у с. Білоцерківка, цей рік – ювілейний: 1 вересня виповнилося 20 років, як вона очолила заклад.

– Перший дитсадок у Білоцерківці відкрив колгосп. Він був у звичайній сільській хаті, біля якої висипали величезну купу піску. Там і греблися діти, – розповідає вона про історію закладу. – Доглядала за ними вихователька з батогом. Чому з батогом? Бо зранку вона ви- ганяла корову на пасовище, а після роботи забирала… У тому колгоспному дитсадку діти, можливо, не отримували всебічного розвитку, зате мали ситне харчування, постійно перебували на свіжому повітрі.

7 вересня 1987 року дитсадок перевели в приміщення теперішнього гуртожитку, що біля лікарні. А з 2006 року – в будівлю, яку він займає й зараз. На сьогодні у нас 40 вихованців, причому є діти з Красногорівки, Остап’є, Великої Багачки й навіть Миргорода. Я прийшла працювати в дитсадок 1998 року, а через рік очолила його. Деякі мої колишні вихованці вже водять у дитсадок своїх дітей.

«Тут весело і радісно, приходьте в дитсадок»

Так само, як і в Красногорівці, в Білоцерківці друга група в дитсадку з’явилася 2017 року. До цього існувала одна, переповнена.

Зручне розташування «Дюймовочки» (впритул до ПП «БіАГР») повністю вирішує проблему догляду дітей для працівників підприємства. Чимало з них, їдучи на роботу, везуть із собою малюків, а повертаючись додому, забирають. Оскільки працюють на цьому великому підприємстві жителі не лише навколишніх сіл, а й Великої Багачки, Миргорода тощо, то й дитсадок відвідують дітки з різних населених пунктів.

Напевно, справа не лише в тому, що батькам зручно залишати дітей неподалік місця роботи. Усі вони впевнені, що їхні дітлахи доглянуті, нагодовані, оточені любов’ю й піклуванням. А умови догляду за дітьми в «Дюймовочці» й справді чудові: ошатне доглянуте подвір’я, відремонтована будівля, а головне – уважний та чуйний персонал. Це вихователі Світлана Олександрівна Дубовик і Ольга Олександрівна Копін, помічники вихователя Світлана Іванівна Лазоренко і Вікторія Юріївна Бєльська, кухар Валентина Володимирівна Головацька, машиніст із прання білизни Валентина Василівна Огар, робітник із комплексного обслуговування Сергій Олексійович Падалка.

На вході в дитсадок висить віршик Н. В. Сулименко, який так характеризує заклад:

«В селі Білоцерківка
Є хатка чарівна,
Там зайчик гра на скрипочці
І завжди там весна.
Щоранку вихователі
Скликають діточок.
Тут весело і радісно,
Приходьте в дитсадок».

Наче одна сім’я

Кожен дошкільний заклад у громаді особливий і має чим пишатися.

– У нас найкраща у Білоцерківській ОТГ відвідуваність дошкільного відділення, – хвалиться директорка Бірківського НВК Ольга Дмитрівна Товкач. – Наш постійний показник – 80%. У нас 17 діток. Торік було більше: 23. А загалом дошкільне відділення розраховане на 20 дітей.

Ще одна особливість дошкільного виховання у Бірках – із дітьми постійно працює практичний психолог НВК Тетяна Миколаївна Гайдамака. Крім того, їх доглядають вихователі Оксана Фелонівна Пруднікова та Ірина Анатоліївна Кагірова, помічник вихователя Лідія Василівна Шелест, кухар Тетяна Павлівна Москаленко, машиніст по пранню Валентина Василівна Вишар. Керує дошкільним відділенням заступник директора НВК по дошкільній освіті Надія Іванівна Мацько.

У Бірках і Балаклії після утворення ОТГ дитсадки приєднали до шкіл і створили НВК. Таким чином удалося використати вільні шкільні приміщення й дещо зекономити на опаленні. Водночас це дозволило поступово привчати малюків до відвідування школи, тож початок навчання в школі тепер для них безболісний.

Найменше діток у дошкільному відділенні Балакліївського НВК: усього 13. У Балаклії взагалі найнижча народжуваність у ОТГ. Цього року, наприклад, народилося лише троє діток.

Із дошкільнятами працюють заступник директора Балакліївського НВК з дошкільної роботи Валентина Андріївна Фененко, вихователька Ніна Павлівна Назмєєва, помічник вихователя Галина Віталіївна Карасенко, кухар Людмила Абрамівна Шипоша. Вони постійно докладають зусиль, щоб найменші члени громади росли здоровими, розумними, успішними та почувалися щасливими. І в цьому бачать своє покликання.

Зінаїда МАТЯШОВА