За спалювання трави, сухостою доведеться розплачуватися втраченим здоров’ям і штрафами

Останнім часом в Україні й зокрема на Полтавщині по- частішали випадки пожеж, спри- чинених спалюванням залишків рослинності, сухостою та сміття. Завдяки весняному вітру швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. Горять ліси, торфовища, сільгоспугіддя, господарські споруди й житло. Калічаться й гинуть люди. А скільки шкоди довкіллю завдають ці пожежі!

Весна вважається пожежонебезпечним періодом. А все тому, що люди не дотримуються вимог пожежної безпеки та природоохоронного законодавства.

Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації вчергове нагадує: неконтрольоване спалювання рослинності створює загрозу життю та здоров’ю людей, призводить до значної шкоди довкіллю: забруднення атмосферного повітря, збіднення видового складу флори, деградації ґрунтового покриву, зникнення рідкісних видів, загибелі корисних комах тощо.

Весна – це час розмноження диких тварин та інших живих організмів. При спалюванні рослинності гине багато дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість, а також ґрунтоутворюючих мікроорганізмів, що призводить до руйнації ґрунтового покриву, його збіднення (зменшення гумусу). Після пожеж птахи надовго покидають територію свого існування. Повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік.

Випалювання сухостою завдає непоправної шкоди й здоров’ю людей, унаслідок чого в останні роки спостерігається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легень, різного роду алергій.

На превеликий жаль, люди не повною мірою усвідомлюють шкоду, яку завдають довкіллю та своєму здоров’ю, спалюючи суху траву, листя та залишки сміття.

Так, при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензапірен, що здатен викликати в людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

При згорянні поліетиленового пакета в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною того, що в людини дере в горлі, душить кашель. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Епітелій слизової оболонки дихальних шляхів під дією подразнюючого диму не здатний протидіяти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров’я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні право- порушення (ст. 77-1 КУпАП): «Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу… тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».