23 вересня – День визволення Полтавщини від німецько-фашистських загарбників. Саме в ці вересневі дні було звільнено більшість населених пунктів Великобагачанського району. Високу ціну заплачено за перемогу в Другій світовій війні. Ми у вічному боргу перед тими, хто ціною власного життя звільняв Полтавщину, Україну і світ від нацистського поневолення. Учні та педагоги Білоцерківської школи пам’ятають про священний подвиг земляків, тому дводенний велопробіг місцями бойової слави присвятили Дню партизанської слави та Дню визволення Полтавщини від німецько-фашистських загарбників. Велопробіг відбувся за ініціативи керівника національно-патріотичного гуртка, учителя історії Пицяка Г. І. Символічно, що стартували велосипедисти з подвір’я Білоцерківської школи, адже саме тут навчалися Василенко Сергій Йосипович та Василенко Федір Омелянович, удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу. Потім юні краєзнавці відвідали Поділ, Огирівку, Байрак, поклали квіти до пам’ятників воїнам-односельцям, що загинули в роки війни, та братських могил.
Минають роки, але залишаються в народній пам’яті імена тих людей, вчинки яких непідвладні часу. Серед них – юна партизанка, учениця Білоцерківської школи Марія Маленко. Тож наступна зупинка – біля могили славної землячки. Найвищим мірилом її життя були совість, високий патріотизм, почуття обов’язку перед Батьківщиною, здатність до самопожертви заради всенародної справи. Коли на рідну землю ввірвалися німецько-фашистські загарбники, Марія думала лише про одне: як і собі включитися в боротьбу з ворогом. Підтримувала зв’язок із підпільною групою, потім зайняла місце друкарки у партизанському з’єднанні М. І. Наумова, виконувала завдання. Коли лютували каральні загони ворогів, які вишукували партизанів, відважну Марію схопили й передали німцям як особливо небезпечну. Найжорстокішими методами намагалися «вибити» в неї зізнання, але Марійка мужньо трималася, нікого не видала. Мовчанка партизанки, повне заціпеніння серця й вуст – то її зброя в боротьбі з фашизмом. Марію Маленко розстріляли в сосновому лісі у Великій Багачці. Вона залишилася Людиною, не зрадивши своїх моральних принципів і переконань. Для дітей Марія стала прикладом справжнього життєвого подвигу в ім’я людства.
Втомлені, але щасливі, поверталися юні краєзнавці до школи на ночівлю. Смачна вечеря, посиденьки біля вогнища, цікавий фільм перед сном – і відчуття втоми мов рукою зняло. Попереду – безмежні простори рідного краю. Маршрут другого дня велопробігу пролягав через Бірки, Колосівку, Балаклію та Красногорівку. Діти вивчали історію рідного краю, вшанували подвиг тих, хто ціною свого життя виборов перемогу. Колишні події стали історією, а пам’ять про ті буремні роки, коли здригалася земля, гинули тисячі, назавжди залишиться в наших серцях.
Писаренко Н. І., заступник директора
Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів