В історії нашої країни є сторінки, про які дуже болісно згадувати, але які неможливо забути, події, які відлунюють в душах кожного українця нестерпним болем. Але ми маємо про них пам’ятати, адже забуття породжує бездуховність. Однією з найтрагічніших сторінок в історії України є Голодомор – геноцид, який скоїв тоталітарний сталінський режим. Його мета – зламати дух українського народу, стерти його ідентичність і зупинити його прагнення до свободи й незалежності.
Щороку кожної четвертої суботи листопада ми вшановуємо пам’ять жертв голодоморів. Говоримо про причини й наслідки трагедії, знову й знову перечитуємо свідчення очевидців. Мусимо знати, аби не допустити подібного в майбутньому. До 87-их роковин Голодомору в Україні учні Білоцерківської школи разом зі своїми наставниками створили колективну карту пам’яті в рамках загальношкільної акції «Незабудки пам’яті». Знак квітки розроблений учителями цілоденної школи Св.Софії в Канаді в 1986 році, у часи, коли жорстока реальність Голодомору заперечувалася, а страждання українців намагалися приховати. Забарвлення квітки символічне: синій і жовтий – кольори вільної, незалежної України. Девіз акції – «Не забудь!» – заклик зберегти пам’ять про мільйони невинних жертв і передати наступним поколінням. Щороку о 16 годині українці вшановують пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання й засвічують на підвіконнях своїх осель символічну свічку пам’яті.
Учні школи на чолі з учителем історії Пицяком Г. І. долучилися до Всеукраїнської акції й засвітили на підвіконнях школи свічки в пам’ять про мільйони замучених голодом українців з вірою у світле майбутнє. Ми не можемо змінити хід історії, але можемо засвоїти її уроки.
Писаренко Н. І., заступник директора
Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів