22 березня відзначається Всесвітній день водних ресурсів. В цей день по всьому світу проходять заходи, що привертають увагу суспільства до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання. Гаслом цьогорічного Дня води стало «Цінність води для кожного з нас», адже, окрім того, що вода втамовує спрагу, вона має велику екологічну, соціальну та культурну цінність.
Вода – джерело життя. Вона найважливіший чинник, який впливає на всі життєві функції організму людини. Вода, яку ми споживаємо, здатна як зміцнити наш організм, збагатити здоров’я і сили, так і навпаки – призвести до тяжких наслідків. Експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я встановлено, що 80% всіх хвороб у світі пов’язано з незадовільною якістю питної води та порушенням санітарно-гігієнічних і екологічних норм водозабезпечення. До недавнього часу ці проблеми не були такими гострими у зв’язку з відносною чистотою природних джерел водопостачання та їх достатньою кількістю. Але в останні десятиріччя ситуація різко змінилася.
Якість води, яку споживають люди, контролюють з певною періодичністю залежно від кількості абонентів та виду постачання (централізоване, нецентралізоване), відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10. Вміст шкідливих речовин у воді як централізованого водопостачання, так і нецентралізованого не повинен перевищувати гранично припустимих норм, вказаних у ДСанПіН 2.2.4-171-10. Відповідно до визначеного вмісту шкідливих речовин у воді потрібно усувати їх наявність шляхом встановлення фільтрів на джерела водопостачання. Останнім часом з’явилася велика кількість бутильованої води, фільтрів для очищення від різних видів забруднень, в тому числі важких металів. Це дає змогу споживачеві отримати воду гарної якості й цілком корисну для здоров’я.
Щоб попередити зараження через воду, необхідно дотримуватися елементарних правил:
- для пиття використовувати тільки кип’ячену або бутильовану воду;
- не пити воду з випадкових джерел;
- при заміських прогулянках мати з собою достатній індивідуальний запас питної води;
- воду для приготування їжі і господарських потреб брати тільки з перевірених джерел;
- не пити воду з водопроводу, призначеного для технічних цілей;
- при відпочинку на природі у разі відсутності води з підземних джерел кип’ятити воду, взяту з відкритої водойми для миття фруктів, ягід чи посуду (хвороботворні мікроорганізми здатні протягом місяця і навіть більш жити і розмножуватися у воді);
- купатися тільки в спеціально відведених місцях.
Найболючішою залишається проблема забезпечення якісною питною водою сільського населення, адже значна частина населення користується водою із шахтних колодязів. Шахтні колодязі в переважній більшості знаходяться в незадовільному стані – вони забруднені нітратами. Нітрати знищують резистентність організму та сприяють зростанню загальної захворюваності, зокрема інфекційними та екологічними хворобами. Безпосередньо з цими речовинами пов’язане таке захворювання як водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до року.
Органам місцевого самоврядування разом з громадою необхідно зрушити з місця питання забезпечення населення якісною питною водою, зокрема і шляхом прокладання централізованих водогонів. Потрібно, щоб у селищі чи селі питання забезпечення населення якісною питною водою було невідкладним і першочерговим, адже це стосується життя і здоров’я наших людей.
Н.І.Чернецька, начальник відділу держнагляду за дотриманням
санзаконодавства Великобагачанського управління
Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
Українська
English
Deutsch
Polski