26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших в історії людства техногенних катастроф – о 1 год. 23 хв. за київським часом з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.
Радіаційного опромінення зазнали щонайменше 8 млн людей – передусім ліквідатори катастрофи, яких налічувалось майже 600 тисяч. Навколо ЧАЕС було створено 30-кілометрову зону відчуження – понад 100 тисяч українців змушені були залишити свої домівки. Важко збагнути, але в 10-кілометрову зону, напевно, вже ніколи не повернуться люди!
Після найбільшої в світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна зупинка електростанції сталася тільки у 2000 році.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям та життям.
Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.
Українська
English
Deutsch
Polski