Історична довідка

Коротка історична довідка та обґрунтування історії
с. Білоцерківка (30 жовтня 1646 – 2021 р.)
(375 років)

На сучасній автомагістралі Київ-Харків, на її 278-му кілометрі, знаходиться село Білоцерківка. А в сиву давнину в 60-ти верстах (1 верста – 1066,8 метра) від Полтави і в 40-ка верстах від Хорола по великому стовповому шляху, який ішов з Полтави на Переяслав та Київ, на лівому березі р. Псьол розкинулось невелике містечко Білоцерківка. Цей шлях з давніх часів був великим трактовим шляхом, який ішов на Лубни, Переяслав та Київ і називався «шляхом Сагайдачим».

Визначити точно, коли саме було засновано Білоцерківку і хто був першими поселенцями, через брак документальних історичних даних немає можливості. За народними переказами першими поселенцями були два рідних брати – Дорош і Василь, котрі прийшли сюди десь із-за Дніпра. Старший Дорош осів тут і почав займатися хліборобством (від нього начебто пішли Яроші і Корнії, – прізвища дуже поширені на хуторах біля Білоцерківки). А менший брат Василь обрав військову службу і дослужився до пана (від нього пішов рід дворян Базилевських, які були власниками навколишніх земель і хуторів).

Проте, чому містечко отримало назву Білоцерківка, старожили розповідали таку історію, що у поселенні були дві церкви – «Березівська» (Архангело-Михайлівська) і «Бажеєвська» (Успенська). Березівська церква (місцезнаходження її було, де нині Білоцерківський молокозавод) була дуже висока, біла, стояла при в’їзді в містечко, яке звалося тоді якось інакше. Подорожній люд, не мудруючи, наближаючись говорив: «вже видно білу церковку». Так і народився топонім Білоцерковка.

Існує й інша версія: поселення заснували вихідці з Білоцерківського полку із-за Дніпра.

На карті французького інженера Боплана, який подорожував Україною на початку XVII ст. Білоцерківки немає.

За свідченням істориків О.А. Грановського та Л.В. Падалки село засноване в 1-й половині 17 століття. Першу письмову згадку про неї знаходили в описі міст і містечок (1653 р.), яким володіло Військо Запорозьке, де значилось «Полку Полтавського і «Полтава (стряпчий Андрей Спасителев), Гадяч, Веприк, Венко, Рашевка, Лютенка, Борки, Балаклея» (всього 15 містечок), «к тому же полку слободки: Белоцерковка, Решетиловка».

Нещодавно на інтернет сайті з’явилося повідомлення (на жаль відсутні посилання на документ), яке можна вважати як підтвердження часу існування Білоцерківки: «Королівський привілей шляхтичу Яну Косинському, власнику Багачки (Велика Багачка) на закладення у слобідці Білоцерківка (на кордоні Багачанської маєтності) містечка, виданий у Варшаві 30 жовтня 1646 року».

Ще в одному історичному документі за 1654 рік – «Розпис Полтавського полку, що в якому городі і містечку і слобідці начальних людей, козаків і міщан по іменним розписам і по сказкам значиться»: слобідка Белоцерковки, отаман, осаул, писар, війт, 105 козаків, 116 міщан… – 225 чол.»

Отже, в середині XVII ст. поселення Білоцерківка існувало як слобідка і входило до складу Буланівських степів. Коли слобідку було перейменовано в містечко – невідомо.

Входила до Білоцерківської сотні Полтавського полку, а з 1660 р. – центр сотні.

В 1669 р. Білоцерківка – сотенне містечко Миргородського полку.

У січні 1696 р. Білоцерківку спалили Кримські татари.

З 19.01 до 14.03 1709 р. була окупована шведськими військами.

Козаки Білоцерківської сотні брали участь у боротьбі уготи шведів.

У 18 ст. Білоцерківка з навколишніми селами і хуторами входить до володінь поміщиків Базилевських. В 1777 – 1781 рр. в селі відбулися заворушення, селяни спалили панський маєток.

В «Географічному словнику Російської імперії» М. Максимовича за 1801 рік про Білоцерківку подаються такі відомості (мовою оригіналу):

«Белоцерковка – местечко Малороссийской губернии, в Миргородском уезде, при р. Псел. В нем 2 церкви, жителей с принадлежащими к нему селами по прежним переписям – 3472, и бывает в году 2 ярмарки, – первая в 9-ю пятницу (8 марта) а вторая – 27 июля, на которых торгуют купцы разными товарами, а обыватели – хлебом, горячим вином, рогатым скотом, овчинами и прочим».

В 1828 р. в м. Білоцерківка була утворена поштова станція IV розряду, при якій було 29 коней для прогонів; 2,5 копійки коштувала верста-кінь.

В 1856 р. за свідченням історика М. Маркевича м. Білоцерківка найбільш багатолюдне містечко в Хорольському повіті по р. Псьол, в якому 6987 жителів обох статей.

В 40-х рр. ХІХ ст. відкривається парафіяльне училище Полтавської палати державних маєтностей, де навчалося 69 учнів. А в 1869 р. діє двохкласне чоловіче зразкове училище міністерства народної освіти.

В 1854 р. в містечку працює становий пристав ІІ стану Хорольського повіту, а з 1872 р. мировий суддя ІІ дільниці Хорольського повіту.

За ревізією 1859 р. в містечку 563 двори, 3445 жителів.

На 1881 р. Білоцерківка містечко Хорольського повіту Полтавської губернії. В ньому три церкви: Архангело-Михайлівська, Воскресенська і Кладовищна Покровська, Єврейська синагога, більше 4300 чоловік жителів обох статей.

В центрі містечка перед входом до Воскресенської церкви (де нині парк Перемоги) було встановлено пам’ятник – погруддя Олександру ІІ.

В 1895 р. Харківське товариство грамотності та жителі Білоцерківської волості створили безкоштовну народну бібліотеку-читальню і забезпечили її книгами на 70 крб.

В 1903 р. в містечку 10 крамниць, з них 4 великі, а решта маленькі. Торгівля була зосереджена в руках євреїв. Діють 4 школи, лікарня, ветеринарний пункт, поштово-телеграфна контора, нотаріус, земський начальник. Створюється споживче товариство. Була збудована універсальна крамниця, яка стала визначною архітектурною будівлею містечка (на місці нині діючого кафе «Берізка»).

В 1911 р. збудовано артезіанський колодязь, мінеральна вода якого витікала самостійно (припинив діяльність після будівництва будівлі нинішньої лікарні) аж до 1980-х рр.

В 1914 р. Полтавське земство збудувало школу, яка діє і сьогодні.

Радянську владу проголошено у січні 1918 р.

У 1920 р. Білоцерківка відійшла до Хорольського повіту Кременчуцької губернії.

У березні 1923 р. Білоцерківка стала райцентром. Білоцерківський район Полтавського округу був створений 7 березня 1923 р. з Білоцерківської і Калениківської волості Хорольського повіту. Сільрад – 8, площа 287 кв. верст. Центр – с. Білоцерківка. Населення – 27 047 чол. (1923 р.). Розформований 2 вересня 1930 року. Територію розподілено між Решетилівським і Лубенським районами. Ввійшла до складу новоутвореного Великобагачанського р-ну.

28.02.1921 р. був створений кінозал.

В 1930-ті роки були зруйновані всі 3 церкви Білоцерківки.

В цей період в селі проводиться насильницька колективізація і в 1929 р. селян було об’єднано в колгоспи. Всього було створено 5 колгоспів:

1.  с. Білоцерківка – «Червоний партизан»;
2. х. Круча – «імені Першого Травня»;
3. х. Гнилиця – «імені Чкалова»;
4. х. Коноплянка – …
5. х. Кут, х. Литвинівка – «імені Сталіна».

Страшною трагедією для односельчан був голод 1932 – 1933 рр., створений насильно радянською владою, коли загинуло голодною смертю багато людей. Тільки на Кручі померло від голоду 69 чоловік.

Дані, зібрані у 1950 році, що кількість тих, хто загинув під час голодомору:

Білоцерківка – 460

Коноплянка – 23

В 1938 р. Білоцерківська середня школа була однією із зразкових у Великобагачанському районі. Білоцерківську школу закінчили уродженці с. Красногорівки Герої Радянського Союзу – С. Й. Василенко та Ф. О. Василенко.

22 червня 1941 р. фашистська Німеччина раптово напала на Радянський Союз. Мирний труд і життя наших односельчан було перервано. Багато білоцерківчан було мобілізовано на фронт.

На Красногорівській горі перед мостом через Псьол та на Кручі з 14 по 20 вересня 1941 року тривали оборонні бої. Багато тоді загинуло воїнів, серед них капітан Кіржнер та комісар танкового батальйону Михайло Черних.

В середині вересня в Білоцерківку вдерлися фашисти. Почалися тяжкі 2 роки ненависної окупації. Гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 119 чоловік.

Не схилило голову населення перед окупантами, багато жителів перешкоджали виконанню наказів окупантів, не погоджувалися на виїзд до Німеччини. Молодь здійснювала акти непокори та диверсій. А коли через нашу місцевість в лютому 1943 р. проходило рейдом по тилах партизанське з’єднання Михайла Наумова то молоді хлопці Лях Андрій, Коваленко Анатолій, Ільченко Василь та інші пішли з партизанами.

23 вересня 1943 року Білоцерківка була визволена від загарбників військовими Воронезького фронту.
Для прийому поранених в приміщенні Білоцерківської середньої школи дислокувавсь 474 польовий пересувний госпіталь.

Після війни почалася відбудова народного господарства, зруйнованого фашистами, налагодилося мирне життя. Село поновлювалося новобудовами та об’єктами господарського призначення. Колгосп «Жовтень» спеціалізувався по вирощенню зернових культур, цукрового буряку та тваринництву, мав великі здобутки.

Багато односельчан за сумлінну працю були нагороджені урядовими нагородами.

У 1957 р. споруджено пам’ятники і на могилі радянських воїнів, що полягли 1943 р. при визволенні села та воїнам-односельцям, які загинули (154 чол.) під час Великої Вітчизняної війни.

У 2015 році відбулися перші вибори депутатів до Білоцерківської ОТГ, головою обрано Івана Васильовича Лещенка.

З 30 вересня 2020 року на території Білоцерківської ОТГ запрацювала нова поліцейська станція у приміщення Білоцерківського будинку культури (с. Білоцерківка, вул. Лесі Українки, 30). Повноваження дільничного офіцера поширюються на села: Білоцерківка, Красногорівка, Дзюбівщина, Сидорівщина, Морозівщина, Писарівщина, Герусівка, Балаклія, Колосівка, Лугове, Поділ, Огирівка, Стінки, Вишняківка, Баланди.

25 жовтня 2020 року відбулися вибори депутатів Білоцерківської сільської ради з уже приєднаними населеними пунктами Рокитянської ОТГ (Рокита, Андрущине, Говори, Кравченки, Корнієнки, Вишарі, Мостовівщина, Попове, Трудолюбиве, Цикали, Шпирни). 22 новообрані депутати і сільський голова Іван Васильович Лещенко (очолив Білоцерківську ОТГ з 2015 року) приступили до роботи. 12 листопада 2020 року відбулося пленарне засідання першої сесії Білоцерківської сільської ради восьмого скликання.

З грудня 2017 року виходить інформаційний вісник «Наша громада – єдина родина» – громадсько-політична газета про життя нашого краю. Засновник – ПП «Білоцерківська агропромислова група». Розповсюджується безкоштовно. На даний час тираж 2400 примірників.

Нині Білоцерківка – село Миргородського району (з січня 2021 року).

Діють підприємства та установи:
БІАГР (Білоцерківська агропромислова група);
Припсільське лісництво;
Дорожно-шляхова дільниця;
Кабельна дільниця;
Білоцерківська амбулаторія загальної практики сімейної меди (АЗПСМ);
Білоцерківська загальноосвітня школа (ЗЗСО І-ІІІ ст.);
Будинок культури;
Дитсадок «Дюймовочка»;
Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), відкрився у 2017 році;
Нова поліцейська станція;
«Мій Маркет» (оновлений магазин ПП «БІАГР» з 15 липня 2020 року).

Матеріали підготував
Михайло Олексійович Сизоненко,
вчитель історії, пенсіонер
17 серпня 2021 рік